|
БОХОНЬКО СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ Дата народження: 29.01.1992 р. Дата загибелі: 18.07.2014 р. Звання: солдат Підрозділ: Спецпідрозділ «Беркут» УМВС України в Івано-Франківській області Місце проживання: Єрки, Черкаська обл., Місце загибелі: Попасна, Луганська обл. Стрілець 2-ї роти батальйону спеціального призначення (резервного) в/ч № 3027 Північного оперативно-територіального об’єднання НГУ, солдат резерву Сергій Бохонько з липня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Під час виконання службових обов’язків проявив мужність і самовідданість. 18 липня 2014 року Сергій був у складі групи, яка проводила розвідку місцевості на околиці м. Артемівська (Бахмута) Донецької області в напрямку м. Попасної. Близько 16.30 група потрапила у засідку терористів із бандформування «Привид» та прийняла бій з переважаючими силами противника. Під час бою солдат резерву, Бохонько Сергій, отримав вогнепальне поранення, несумісне з життям. Указом президента України №631/2014 від 02.08.2014р., «За особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. (посмертно).
БЛОЗВА КОСТЯНТИН ВАСИЛЬОВИЧ Дата народження: 25.08.1983 р. Дата загибелі: 18.07.2014 р. Звання: солдат резерву, гранатометник Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас» Місце проживання: м. Київ Місце загибелі: Попасна, Луганська обл. 18 липня 2014 року Блозва Костянтин був у складі групи, яка проводила розвідку місцевості на околиці м. Артемівськ (Бахмут) Донецької області в напрямку м.Попасна. Близько 16.30 група потрапила у засідку терористів та прийняла бій з переважаючими силами противника. Під час бою солдат резерву, Блозва Костянтин, отримав вогнепальне поранення, несумісне з життям. Сімейний стан: залишилися жінка та трьохрічна донька. Указом президента України №631/2014 від 02.08.2014р., «За особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. (посмертно).
ЧЕРНЯК ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ Дата і місце народження: 25.08.1980 р. Забайкальськ, Читинська обл. Дата загибелі: 18.07.2014 р. Громадянство: Україна Звання: солдат, Міністерство Внутрішніх справ України Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас» Місце загибелі: Попасна, Луганська обл. Місце поховання: Радивилів Черняк Ігор народився у російському селищі Забайкальську у родині професійного військовослужбовця, якій часто доводилося змінювати місце проживання. Останнім місцем служби батька Ігоря, старшого прапорщика Василя Черняка, був Навчальний центр внутрішніх військ МВС у місті Золочеві, що на Львівщині, після виходу на пенсію він працював у місцевому військовому комісаріаті, а 2010 р. пішов з життя… Ігор закінчив Золочівську загальноосвітню школу І – ІІІ ступенів №2 ім. Маркіяна Шашкевича та Національний університет «Львівська політехніка», працював у комерційному банку, потому – на будівництві. Від природи сором’язливий та спокійний, Ігор здивував своїх рідних та друзів тим, що взяв активну участь в подіях на київському «Євромайдані» під час Революції Гідності. Щоб не завдавати болю матері, яка важко переживала втрату чоловіка, він сповістив рідних та знайомих, що їде на заробітки – і вступив до лав резервістів батальйону «Донбас», а згодом відправився в зону проведення антитерористичної операції… Ігор загинув у розквіті сил, не доживши двох тижнів до свого 34-річчя, 18 липня 2014 року, поблизу м. Попасна Луганської області, від смертельного поранення, намагаючись врятувати пораненого побратима. Указом президента України №631/2014 від 02.08.2014р. «За особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. (посмертно).
|
Важливо!
Реформа оплати праці Оперативна інформація Єдина система місцевих петицій |