|
|
|
|
|
Пошук по сайту
|
Останнім часом значно виріс інтерес аграріїв до емфітевзису - нового виду користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Отже замість звичного договору оренди землевласникам можуть запропонувати укласти договір емфітевзису. Ми консультуємо, що необхідно знати при укладенні такого договору. Емфітевзис – це договір довгострокового користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Він може бути укладений на досить тривалий строк, наприклад на 100, 200 чи 500 років, або навіть безстроково. У разі безстрокової передачі земельної ділянки у користування, кожна із сторін має право відмовитись від договору, попередивши про це іншу сторону не менш як за один рік. Договір емфітевзису може бути оплатним або безоплатним. Сторони самостійно обирають варіанти оплати: одним платежем, щорічно рівними частинами або ж передача у безоплатне користування. Реалії сьогодення частіше спонукають власників пайової землі просити орендарів виплатити кошти наперед, і лише договір емфітевзису законно надає таку можливість. Якщо здійснюється оплата за весь термін використання землі (мається на увазі за 50-100 років) єдиним платежем, то емфітевзис стає схожим на купівлю-продаж. Але пам’ятаймо, що право власності на земельну ділянку залишається за власником. На відміну від договору оренди, для емфітевзису законодавство не встановлює межу мінімального або максимального розміру оплати, сума визначається за згодою сторін. Право емфітевзису є речовим правом, для його виникнення необхідно не лише укласти договір у письмовій формі, а й зареєструвати його у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Нотаріальне посвідчення такого договору не є обов’язковим, а здійснюється за бажанням однієї із сторін. Договір повинен містити перелік обов’язків власника та землекористувача, визначених законодавством. Так, землекористувач зобов’язаний ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватись від дії, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації. У свою чергу власник земельної ділянки зобов’язаний не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні його прав. Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є однією з підстав для припинення договору емфітевзису. Важливою відмінністю емфітевзису від оренди є те, що право емфітевзису може відчужуватися та передаватися в порядку спадкування. Наприклад, землекористувач, уклавши договір емфітевзису із власником земельної ділянки, в межах строку дії договору має право продати або подарувати право користування земельною ділянкою іншій особі. Про такі дії користувач землі повинен заздалегідь (не менше ніж за місяць) попередити власника земельної ділянки. Звертаємо увагу, що доцільність укладення договору емфітевзису або договору оренди землі визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням цілей та мети землевласника і землекористувача, строків їх взаємовідносин та інших обставин. Для визначення переваг та можливих ризиків кожного з варіантів скоріше за все знадобиться допомога досвідченого юриста.
Начальник юридичного відділу виконкому міської ради В. Коваленко |
Важливо!
Реформа оплати праці 
Оперативна інформація 
Єдина система місцевих петицій 
|
